Портфоліо

Гавриш Тетяна Миколаївна , 19 січня 1973р.н.

Освіта :вища,КДПУ ім.В.Винниченка -  2006р.

Стаж роботи 23 роки,

«спеціаліст вищої категорії»-2011рік,

Посада - вчитель  музичного мистецтва, художньої культури та основ здоров’я, впроваджую проект «Школа – проти  СНІДу»

Методична проблема вчителя:

«Творча активність дітей на уроках музичного мистецтва,  художньої культури та основ здоров’я.»

Життєве кредо:

«Радість творчої праці,повнота життя завдяки творчості – до цього прагне кожна
культурна , освічена людина»

                                      В.Сухомлинський.

Моє покликання - бути учителем

           Учитель… Це  посада  чи покликання?  Яким  має бути сьогодні учитель? Єдине, що можна сказати із певністю,- творцем, а ще любити дітей. Справжньому вчителю завжди притаманні захоплення своєю роботою, людяність і щирість. А якщо Бог наділив учителя ще й фантазією та артистизмом, то кожна зустріч дітей з ним - радість.

           Вчитель – артист, роль якого триває не годину і не дві, а довгі роки. Він повністю занурюється у свою роль, живе нею. Вчитель – лікар, який лікує не тільки тіло, а й душу. Вчитель – будівник. Він будує людські долі.  У той же час вчитель – проста людина. Зі своїми радощами і печалями, проблемами. Він багатогранний і цікавий, добрий і суворий, справедливий і непідкупний. Звідки ж бере свої сили вчитель, щоб одночасно бути вихователем і педагогом, артистом і скульптором, батьком і матір’ю.

          Зараз школа переживає не найкращі часи, і я це розумію. Вона відображає і несе в собі всі проблеми нашого суспільства. Але я дуже люблю свою роботу. У даний час не престижно бути вчителем, у школі залишились закохані, вірні їй люди, готові завжди на самопожертву в ім’я майбутнього. Для мене моя професія важлива. З дитинства мріяла стати вчителем, дуже хотілося мені бути схожою на свою  вчительку музики  Петренко  Катерину  Вікторівну . Вчителем була моя мама, вона для мене завжди була і є прикладом та ідеалом. І ось уже двадцять третій рік віддаю цій справі свою душу і серце. Кожного дня на мене дивляться очі моїх учнів. 

         

           Яким же повинен  бути сьогодні вчитель? Учитель  на своїх уроках  повинен  бути і актором, і художником, і творцем.

 Бути яскравою і привабливою особистістю, щоб у ній відчувалася сила волі і душі – ось це головне, що характеризує сучасного вчителя. Цьому вчать багато прочитаних книг, сотні пройдених доріг і велика кількість людей, яких я зустріла  на своєму шляху. Цьому вчать мене мої учні, день в день, від уроку до уроку. Сократ сказав: «…навчаючи, вчимося самі». І треба бути здібним учнем, щоб зрозуміти і прийняти всі уроки, які тобі дало життя, і стати справжнім вчителем. Треба вірити у свої сили і сили тих чиї очі кожного дня, з надією дивляться на тебе.

          Кожен мій урок – це маленький спектакль, це уроки людяності, етичності, моральності, пізнання себе та світу в ньому, уроки всебічного розвитку особистості школяра. «Від  уроку  до образного власного «Я»  -- саме так можна визначити шлях учня, який він долає у своєму зростанні на уроці. Я вірю, що мої найкращі уроки ще попереду. І продовжувати їх буде саме життя.

          Моє покликання – учитель… Чим більше викладаю музику,  художню культуру,основи здоров’я, тим більше відчуваю відповідальність. Відповідальність, тому що мені довірили маленькі  душі, а я повинна створити Людину, і не просто Людину, а працівника,  творця, митця. Як це зробити? Одвічне питання…Мій досвід підказує мені, що я обрала вірний шлях. Моїм педагогічним кредо є слова В.Сухомлинського «Радість творчої праці,повнота життя завдяки творчості – до цього прагне кожна культурна,освічена  людина.» Завдяки постійному пошуку, творчості, самовдосконаленню я виробила свій неповторний почерк у роботі, для мене «…нема щасливішої  долі, коли людина з твоїх рук, учителю, іде у світ – на краплю світ людніє.»