Опис досвіду вчителя музичного мистецтва

Гавриш Тетяна Миколаївна

вчитель музичного мистецтва,

Петрівського НВК «Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітня  школа І –ІІІ ступенів.»

Голова районного методичного об’єднання вчителів

музичного мистецтва

\s

В музичній творчості ведучу роль відіграє синтез емоційного відгуку з мисленням, абстрактним і конкретним, логіки та інтуїції, творчої уяви, активності, здатності швидко приймати рішення. Творчість дітей пов’язана з  самостійними діями, умінням оперувати вже відомими музичними і слуховими знаннями та навичками, вміло застосовувати їх в певних завданнях, різних видах музичної діяльності. Процес музичного пізнання в атмосфері творчості має розвиваючий характер.

         «Всі форми музичних занять в школі повинні збагачувати творчий розвиток учнів», - підкреслював Д.Б.Кабалевський. Творчість у дітей може проявлятись дуже різноманітно в урочний та позаурочний час, де активізується їхня творча фантазія та діяльність. Важливо створити умови для активного вираження особистості кожної дитини незалежно від її індивідуальних можливостей. Всі учні повинні отримати радість творчості, адже з нею зв’язаний емоційний відгук на музику.

Дитяча творчість – вид діяльності учнів, їх пізнавально-пошукова і художня практика, і відрізняється від інших видів роботи на уроці тим, що вони самі відкривають щось важливе і раніше незнайоме їм у світі музики.

Моє завдання, як учителя музичного мистецтва, не тільки навчити дітей співати, розвивати музичний слух, ритм, слухати і аналізувати музику, грати на музичних інструментах, виконувати ритмічні рухи, але й досягти важливої мети: виховувати творчу активність кожної дитини на уроці музичного. Тому використовую різні цікаві для дітей завдання в різних видах роботи. Урок музики, по-перше,має емоційно впливати на учнів, організовувати їхню художньо-пізнавальну діяльність, спонукати до активної й плідної музичної творчості. По-друге, він має наблизити учнів до пізнання особливостей музичного мистецтва, його наукових основ.  

Відомо, що школярі дуже винахідливі у передачі інтонацій, повторюванні, легко сприймають образний зміст казок, історій, пісень, музичних п’єс, їм притаманна природна активність, віра в свої творчі можливості. Все це є творчим розвитком  школярів. Творчість активізує пам’ять, мислення, спостережливість, що необхідно в усіх видах діяльності.

Щоб творчі прояви дітей на заняттях мали цілеспрямований, активний і емоційний характер, потрібен комплекс педагогічних дій, які б проявлялись в наступному:

-         підбір додаткового матеріалу, який служив би прикладом для учнів в творчій діяльності;

-         використання спеціальних форм роботи, які створюють атмосферу творчої активності, зацікавленості (гра, казка);

-         у виборі прийомів демонстрації музичної творчості і зв’язку з різними видами музичної діяльності школярів на уроці;

-         в розробці творчих завдань і найбільш ефективних форм, які стають перед дітьми.

-         ускладнювати творчі завдання, не перевантажуючи учнів;

-         раціональний підхід внутрішньої взаємодії видів діяльності на кожному уроці, виходячи з основної теми уроку.

Використання методу дитячої творчості ні в якій мірі не виключає з уроку пояснення, розповідь, ілюстрацію і т.д. Це одне із головних завдань методу – допомогти учням вільно використовувати музичний досвід, який отримують на уроці.

Творчі завдання складаю з урахуванням всіх видів діяльності, які використовуються на уроці:

-         оперування музично-слуховою уявою ладу, ритму, форми;

-         використання засобів музичної виразності;        

-         розвиток навиків самостійного переносу знань із одної області в іншу.

 Процес формування музичного сприйняття полягає передусім у розвитку в слухачів здатності до усвідомлення сприйнятого образу шляхом розширення їх емоційного досвіду. Щоб спостереження стало методом пізнання, воно має відповідати таким дидактичним умовам:

-         учень повинен чітко уявляти, що він спостерігатиме, що хоче пізнати, тобто зрозуміти завдання;

-         наявність у дітей попередніх знань про об’єкт  спостереження  та плану спостереження, оволодіння прийомами спостереження;

-         має бути новий матеріал,  який викликав би пізнавально-творчу активність, захоплював школярів;

-         необхідність фіксації проміжних і підсумкових результатів спостереження у записах, схемах, малюнках.

Неодмінною умовою спостереження музики, її естетичного сприймання є зосередженість  слухової уваги.

Методи музичного  виховання являють собою  різні способи діяльності вчителя і учнів, де ведуча роль належить вчителю. Методи в музиці застосовуються не ізольовано, а в різних поєднаннях.

З метою стимулювання інтересу до музичної діяльності застосовую ситуацію успіху. Це необхідно тоді, коли учні проявляють старанність, але мають труднощі через відсутність координації між слухом і голосом і не можуть досягти чистого інтонування. Заохочуючи дітей, створюю ситуацію успіху, а переживання почуття радості надає їм сили, впевненості.

Створення ігрових ситуацій забезпечує організацію пісенної творчості, інсценізацію, драматизацію.

         З метою стимулювання музичної діяльності створюю проблемно-пошукові ситуації, які активізують музичну діяльність, концентрують слухову увагу учнів, спонукають до мислення,  роздумів, розвивають творчі здібності.

         Готуючи учнів до сприйняття твору,  поєдную словесні методи з наочно-слуховими, методами порівняння і аналізу.

Значну увагу приділяю ритмічним вправам: записую на дошці ритмічний рисунок без пояснень, а потім даю завдання окремим учням, групі або всьому класу відтворити записане оплесками.

        

         Для проведення ритмічних вправ використовую дитячий музичний фольклор (дитячі ігрові пісні, лічилки, пісні-танки, веснянки-хороводи), поєднуючи його з рухами: крокуванням, плесканням у долоні, легким танцем, пластичним хороводом, притупуванням,  інсценізацією та театралізацією пісенних зразків. Ритмічні вправи учні виконують оплесками, вистукують олівцем, тильним боком долоні по долоні. Одноголосні ритмічні схеми проводжу у вигляді естафети: спочатку схему відтворює один ряд учнів, потім другий і т.д.

         Творчий метод сприяє не тільки глибокому сприйманню музики, але виробляє у дітей критичне  відношення до того, що він виконує, розвиває художній смак. Творча ініціатива й активність особливо успішно розвиваються тоді, коли музична творчість органічно включається в музично-педагогічний процес у взаємодії з іншими видами – співом, слуханням, музичною грамотою, рухом, грою на дитячих музичних інструментах. Пропоную дітям виконати такі завдання: скласти невелику мелодію і проспівати її; створити мелодію на текст;  закінчити мелодію, доспівати. 

Слухаючи музику, діти стежать за розвитком художнього образу. У свою чергу, слухова увага сприяє збагаченню музичної пам’яті, що спирається на слуховий і руховий аналізатори. Виконуючи рухи під музику, діти уявляють той чи інший образ, чим розвивається творча уява. Крім того, цей  вид діяльності спонукає їх переживати музику,відчуваючи красу музичного твору і своїх рухів, емоційно збагачує учнів.

З інтересом виконують школярі рухи, що  імітують гру на різних музичних інструментах: сопілці, балалайці, скрипці, арфі тощо. Ефективні також ритмічні рухи творчого характеру, зокрема руками, елементи танцю, пантоміми. Іноді виконання подібних завдань пов’язане з перевтіленням у певний образ, що сприяє розвиткові творчої уяви емоційної  налаштованості дітей на творчість, якій сприяє спільна діяльність, співтворчість учнів і вчителя в різних видах художньої діяльності;

Для характеристики музичного твору пропоную вибрати 1-2 визначення із складеного словникового ряду:

Веселий                                                    Сумний

Радісний                                                   Журливий

Урочистий                                                Скорботний

Безтурботний                                           Ласкавий

Святковий                                                 Задумливий

Зраділий                                                   Тривожний

Заспокійливий                                          Схвильований

Жартівливий                                            Драматичний

          

         Навчаю учнів передавати музичні враження через малюнки, ілюстрації, картини. Завдання для дітей можуть бути такими: визначити, якій з двох картин більше відповідає прослуханий музичний твір; дивлячись на малюнок, внутрішньо почути музику, що відповідає його настрою. Малюнки сприяють активному творчому ставленню дітей до музики, вмінню докладніше й  точніше висловлюватися про її характер.

         Для закріплення знань учнів використовую кросворди,  ритмічні вправи, інсценізації пісень, ритмічні диктанти, ритмічні ігри,  розв’язування музичних рівнянь, виконання рухів під музику.

 Щоб робота над розвитком творчих здібностей учнів мала цілеспрямований, активний і емоційний характер, свою діяльність спрямовую на:

1)    підбір такого музичного матеріалу для уроку, який може бути основою формування конкретних творчих навиків  і  в той же час відповідав дидактичним вимогам;

2)    використання прийомів, методів й форм роботи, які б створювали на уроці  атмосферу творчої активності, зацікавленості;

3)    розробку серії творчих завдань;

4)    встановлення найбільш раціональних шляхів взаємодії різних видів діяльності на уроці.

На уроках прагну, щоб школярі, насамперед, усвідомили, що музика, як і будь-яке інше мистецтво, тісно пов’язана з  життям, що мова музики своєрідна, і для того, щоб її розуміти, необхідно вміти слухати, тобто свідомо сприймати особливості мелодії, ритму, гармонії, форми тощо.

Важливим стимулом до творчості є створення на уроці пошукових ситуацій: визначення музичних жанрів за їх характерними ознаками, мелодій у різному тембровому звучанні, знаходження різних виконавських засобів для втілення певного образу.  Д.Кабалевський радив: ”Коли ви хочете, щоб ваші юні слухачі були активними, - будьте активні самі; коли ви хочете, щоб вони виявляли інтерес до музики, відчувайте цей інтерес завжди в самому собі; коли ви хочете, щоб вони полюбили музику, - любов до неї мусить жити у вашому власному серці; коли ви хочете навчити їх роздумувати про музику, - роздумуйте разом з ними, не підмінюйте живого руху своєї думки  читанням добре відпрацьованого тексту”.

         Одним з основних своїх завдань вважаю не тільки залучення учнів до музики, не просто вивчення музичної діяльності, ознайомлення з мовою музичного мистецтва та розвиток художнього смаку, а й створення умов для  виникнення в учнів бажання виразити свої враження і переживання у процесі виконавської діяльності, сприймання музики чи засвоєння музичних знань.

Розвиток дитячої музичної творчості великою мірою залежить від наявності творчих здібностей школярів; продуманої системи відповідних завдань; емоційної налаштованості дітей на творчість, якій сприяє спільна діяльність, співтворчість учнів і вчителя в різних видах художньої діяльності; упевненості учнів у своїх силах.

         .

Додатки

І. Підготовка голосу до співу

- Діти, всі сіли рівненько, ноги поставили на підлогу,  спини вирівняли, руки – у кулачки і вирушаємо у подорож на паровозі. “Паровоз через ліс всі вагончики повіз” – спів на  одному звуці.

-         Діти, ми вийшли з вагончика і побачили квочку.                             
Поспівка  :

“Ходить квочка, коло кілочка,  водить діток  коло квіток” – використання ручних знаків за   релятивною системою.

-         Подивіться, з правої сторони гори  котиться торба.     
Поспівка:“Котилася торба з високого  горба,

А в тій торбі хліб-паляниця,

Кому доведеться, той буде жмуриться.”

Спів за релятивною системою. Можна використати творчість дітей.

         - Під горою стоїть хатинка, в ній живуть дід з бабою і вона пече хліб.  
Поспівка:            Печу, печу хлібчик,

                           Дітям на обідчик,

                           Меншому – менший,

                           Більшому – більший,

                           Шусть в пічку, шусть в пічку,

                           Шусть.  (Виконання з рухами).

-         Спекла баба хліб, і вони з дідом пішли в ліс по гриби.

Поспівка:            Диби –диби

                           Диби – диби -  диби – би

                           Пішла баба по гриби,

                           А дід по опеньки

                           В неділю раненько.

-         Ой лишенько, дід заблукав у лісі. Давайте допоможемо знайти діда!

І група, голосно                                               ІІ група, тихо

Діду!                                                          Діду!

Де ти?                                                       Де ти?

Я тут!                                                        Я тут!

    - Назбирали грибів і пішли  додому дід  з бабою.  Але раптом почався дощик.

Поспівка:            Дощ накрапає, пісенька лунає.

                           Лийся, дощик, на сади,  не шкодуй води.

                           Лийся на городи, на зелені сходи,

                            Огірочки та салат

                            Поливай підряд.

-         А після дощику вийшло яскраве сонечко.

Поспівка:           Сонечко,  сонечко дивиться в віконечко,

                            Хвала тобі, сонечко яснеє, хвала.

Можна в роботі використовувати  малюнки й ілюстрації.

ІІ. Ритмічні вправи

А) Вправа “Музичні молоточки”

                   Ану,  молоточки, (ім’я) бери,

                   Я перша зіграю, а ти повтори:

                   У діброві сильний град,

                   Туки – туки – тук. /2 р.,  1раз – вчитель, 2 раз – учень/.

                   З дуба жолуді летять.

                   Туки – туки – тук. /2р., 1 раз – вчитель, 2 раз – учень/.

Ця вправа використовується на початковому етапі вивчення ритму.

Б) Вправа “Світлофор”

-     Діти, ви знаєте правила дорожнього руху?  (Відповідь: Так)

-         Як називається та частина дороги, що ми з вами переходимо? (Пішохідний перехід).

- А чим ще регулюється перехід дороги? (Світлофором або регулювальником)

-Тож погляньте на дошку і будьте уважні, ви водії та пішоходи,  і правила дорожнього руху не порушуйте, зупиняйтесь на червоний колір. Я включаю світлофор, але хто плесне в долоні на червоний колір, той виходить із гри.

         Гра використовується, якщо  діти починають втомлюватись, для активізації дітей до роботи. Перевіряється уважність, знання, ритмічність дітей.

В) Завдання:  запишіть свій ритмічний малюнок у розмірі       проплескайте  у парі з товаришем.

Г) Завдання : запишіть ритмічний малюнок до слів знайомої поспівки чи пісні, лічилки. Наприклад, “Веселі гуси”:

                   В нашої бабусі

                   Ой веселі гуси,

                   Один сірий, другий білий,

                   Ой веселі гуси.

ІІІ. Інсценізації пісень та ігор

 “Веселий музикант”( показують скрипку, балалайку, барабан ), “Веселі гуси”, “Два півники”, “Біла квочка”, “Галя по садочку ходила”, “Савка та Гришка”, “І шумить і гуде”, “Грицю, Грицю до роботи” (виконують в діалозі).

      ІV. Виконання пісень та слухання музики

Обов’язково повинна бути вступна бесіда, або розповідь про музику чи пісню, про композитора. Використовую такі завдання:

-         складіть розповідь за поданими ілюстраціями (групове складання розповіді);

-         складіть розповідь за опорними словами, які записані на дошці (індивідуально, або ланцюгово);

-         використання кросвордів, таблиць-загадок.

Застосування диференційованих завдань:

1 група – за таблицею-опорою ( словник емоційно-образного змісту);

2 група – відберіть з папки-розгортки картки з відповідними кольорами, які відповідають характеру музики;

3 група – за допомогою ілюстрації складіть розповідь.

         Виконання поспівок з використанням показу руху мелодії             .

Наприклад: 

  Білка скаче по гіллі,

                     Біжить зайчик по ріллі.               

  Скаче зайчик на горбок,

                     З гірки мчать санчата.

Вправа-гра.

         Діти співають пісню, але слідкують яку картку покаже вчитель.

     -  зелена – спів   уголос,

    -  червона – спів   про себе.